"Коли стало відомо, що ми вже чемпіони, деякі дівчата навіть розплакалися..."

Ужгородські «Карпати» вчора ввечері, 29 квітня, повернулися додому з Кривого Рогу. Вперше – зі статусом чемпіона України. Про перші враження та емоції від першого в історії чемпіонства KARPATNEWS.in.ua розповіла капітан та справжній лідер ужгородського клубу Наталія ТУРКАЛО.

Наталю, наші щирі вітання з першим чемпіонством. Як дібралися додому?

Приїхали вчора пізно ввечері. Дуже втомилися. Вчора ще погуляли по Львову, а сьогодні вже бігали крос та парилися в сауні. Потім один вихідній і в середу вже тренування.

Хто першим привітав з перемогою?

Мій чоловік та мої батьки. Потім дзвонили друзі та всі, кому моя команда не байдужа.

Після матчу зі «Спартою» чемпіонство не святкували?Часу не було. Хіба в потязі до Львова наш тренер дозволив шампанського та цукерок. Він у нас досить суворий та відповідальний в цьому плані, але зараз сам став ініціатором невеличкого банкету.

А які були емоції після фінального свистка, коли зрозуміли, що стали чемпіонами?

Знаєш, ми були такі стомлені, що було не до святкувань. Емоції були вже не ті, як рік тому після виграного «срібла». Зараз же ми всі розуміли, ще перед поєдинком з «Спартою», що чемпіонство у нас в кармані. Адже вже тоді знали результат гри «Податковий університет»-«Спартак». Тому підсвідомо вже готували себе до того, що ми чемпіони. Але перемогти в Кривому Розі було важко. Після фінального свистка останнього матчу деякі наші дівчата навіть розплакалися від щастя.

Поразка «Податкової» стала для вас сюрпризом?

Не зовсім. В першій половині сезону вони вже поступалися «Спартаку». Тому десь припускала, що вони можуть програти. Хоч і не сильно вірила в це. Гадала, що шанси були 30 із 100.

Для тебе це перше чемпіонське звання?

У дорослому чемпіонаті - так. Раніше вигравала хіба в дитячому віці. Останній мій титул був в 1999 році.

Коли переходила в «Карпати», мріяла стати чемпіоном у їх складі?

Завжди цього хотіла. Вірила, що у нас вийде. Взагалі, я прийшла в команду тільки заради Бориса Петровського. Знала, який він хороший спеціаліст. Якби він пішов, пішла б і я. І не шкодую, що граю в Ужгороді. Після «срібного» вирішила зіграти ще один рік і стала чемпіоном.

То ти після цього сезону можеш покинути клуб?

Можливий і такий варіант. Зараз це питання вирішую. Просто хотіла піти у декрет. Але поки ще думаю над цим: або йду, або залишаюся грати в «Карпатах».

Богдан КІТ, Karpatnews.in.ua