більше...

Коментар головного тренера жіночої національної збірної України після гри зі збірною Ісландії

- Після гри у Швейцарії не тільки гравці нашої команди, а й ми, тренери, трішки хвилювалися. І тільки провівши сьогодні ранкове тренування, я переконався, що ми зможемо подолати збірну Ісландії. Навіть коли ми розгубили перевагу й вона складала один м’яч, не втрачав віри в перемогу. Я знаю, що може бути, коли команда зупиняється. Це – найстрашніше, і можна очікувати чого завгодно. Спасибі нашому голкіперу Наталі Пархоменко – не здригнулася в найвідповідальніший момент. Її внесок у цю перемогу – вагомий. Безумовно, на грі нашої команди позначилися чисельні травми гравців, втома, невпевненість, що з’явилася після двох нереалізованих Вікторією Борщенко пенальті. Тим значиміший цей виграш.

- Було помітно, що у Вас є великі претензії до гри Анастасії Підпалової.

- Так, але я її розумію. У волгоградському «Динамо», чиї кольори нині захищає Настя, вона переважно грає в захисті.

- На що може розраховувати цим складом збірна України у фінальній частині чемпіонату Європи?

- Якщо будуть створені усі умови для нормальної підготовки, статистами наші дівчата не будуть. Поки що ми відчували суттєву допомогу з боку Держслужби молоді та спорту, яка профінансувала збори, Федерація гандболу України виділила кошти травмованим гравцям, які потребують операційного втручання. А президент ФГУ Валерій Третьяков після гри вручив гравцям і тренерам премії. На моїй пам’яті такого ще не було.

Наталя ПАРХОМЕНКО, воротар збірної України: «Наставники ісландської команди бачили нашу гру в Швейцарії і, мабуть, вважали, що їхнім підопічним не складе труднощів переграти нас. Та в нас виявилося більше бажання потрапити до Голландії».

На матчах третього дня зїзного туру ми помітили присутність на трибунах «Юності» головного тренера жіночої національної збірної України Леоніда Ратнера, який уважно спостерігав за грою ужгородських «Карпат».

— Пане Леонід, як вам, спеціалісту, сама організація туру в Ужгороді?

— Організація туру просто чудова як і загалом атмосфера на ігровому майданчику в Ужгороді. адже це одне з небагатьох міст в Україні, де гандбол люблять і на який ходять. На жаль, таку увагу не часто зустрінеш в нашій державі. 

— Яка мета вашого візиту? Передивитися збірників?

— Саме так, хотів перевірити в якому вони функціональному стані. Зрозумів, що багато хто знаходиться далеко не в ідеальному стані. Хотів знайти когось нового, але не знайшов. Навіть трохи розчарувався гравцями збірної. Хоча це не дивно – під кінець сезону всі дуже втомлюються. Зрештою, вони на своїх плечах тягнули свої клуби весь рік.  

— Хто з «Карпат» може претендувати на місце в збірній? 

— Ольга Передерій, Інна Малюченко, Наталія Туркало, при чому остання – гравець основи. Всі вони були з нами в Іспанії під час останнього поєдинку з місцевою збірної. До речі, Оля Передерій та Наталія Туркало дуже вдало відіграла. І дуже шкода, що всі вони травмовані. Зокрема, Інна Малюченко точно 31 травня з Швейцарією не зіграє, адже її чекає операція. А Передерій 29-го проходить ЗНО, який перенести ніяк не можна. А 30-го зранку ми вилітаємо в Швейцарію, тобто вона не встигне. Сподіваємося, дуже на Туркало, що вона таки буде здорова до цього часу.  

— Кого ще з «Карпат» можете виділити?

— Ми тримаємо в резерві Марину Лебедєву. Ще деяких дівчата, яких прізвища не пам’ятаю. Це наша далека перспектива. Є гарні дівчата в «Галичанці» - це цікава та молода команда. Мені імпонує Санбантян, Стельмах.  

— Як вважаєте, «Карпати» в цьому сезоні заслужили чемпіонство? 

— Абсолютно. Вони грали рівно, впевнено цілий рік. Те, що зараз програли два останні матчі ні про що не свідчить – це закономірно. Коли нема морального вантажу, коли знаєш, що вже чемпіон, дуже важко сконцентруватися на перемогу. І дуже правильно, що Борис Петровський давав можливість грати тим, хто не входить в основний склад.  

— Чи світить щось ужгородській команді в Лізі чемпіонів?

— О, будуть проблеми. В тому турнірі дуже високий рівень. А в Україні він досить слабкий. У нас команди не знають чи виживуть чи ні наступного року плюс в кожній дуже багато необстріляної молоді. Тим не менше, шанси в гандболісток «Карпат» завжди будуть і їх треба використовувати.